Обабіч шляху гне тополі,
Лиш скрип від колеса
лунає,
Один він тугу людську
знає…
Голодомор. Майже кожне століття
багатовікової історії України помічене трагічними голодними роками. Але голод
1932-1933 років – жахливий виняток, бо своїми
причинами і наслідками виходить за межі людської уяви. То був найбільший Голодомор
в історії людства. Голод в Україні не історична минувшина – це незагоєна рана
всенародної Скорботи і Пам’яті у наших серцях.
Цього року відзначають 85 -ту річницю голодомору.
До цих страшних роковин в бібліотеці проведено для дітей школи годину - реквієм "Память народу неубієнна".
Захід почався зворушливою піснею «Свічка» у виконанні Оксани Білозір, яка присвячена усім загиблим під час голодомору. Ведучі ознайомили присутніх із трагічними сторінками тих страшних подій української історії, діти переглянули медіа-вернісаж
«Голод 33-го».
«Голод 33-го».
Наприкінці заходу присутні вшанували пам’ять померлих хвилиною мовчання.
Захід супроводжувався презентацією.
А також, в бібліотеці, оформлено книжкову виставку пам’яті жертв Голодомору "Незгасима свіча памяті". На виставці представлені книги,
фотографії та публікації про геноцид української нації, спогади і
свідчення очевидців, тих, хто у своїй пам’яті крізь роки проніс
страждання та біль, спричинені тоталітарним режимом.